Догляд за ягідними культурами
Догляд за аґрусом і смородиною. Фахівці вважають, що при добре заправленій посадковій ямі, добрив у перший рік під ці культури вносити не потрібно. Ґрунт навколо куща потрібно замульчувати перегноєм, компостом або гноєм. Гній не повинен доторкатися до рослин.
Але якщо влітку в першому році після посадки листя рослин буде мати світлий (а не темно-зелений) колір, то в липні необхідно рослини підживити рідким азотним добривом. Розчинити у відрі води 12 - 15 г аміачної селітри й використати цей розчин на дві рослини (на кожну рослину по піввідра розчину).
А з 2-го року треба внести в ґрунт навколо куща фосфорні, калійні й органічні добрива. Корінне поліпшення ґрунту смородини потрібно закінчити в 3 - 5 років. Період заправлення ґрунту в аґрусу, при необхідності, можна трохи збільшити, тому що він росте повільніше, чим смородина.
Але потрібно враховувати наступне: аґрус більше потребує калійних добрив, ніж смородина. Смородина, особливо червона й біла, чутлива до надлишку хлору. Калійні добрива, що містять хлор, вносити у високих дозах краще восени. Аґрус до хлору менш чутливий. Основна маса коренів аґрусу розміщається під кроною (розвиток коренів залежить від сорту й виду ґрунту). У смородини ж коріння поширюється трохи далі, ніж в аґрусу, але й у неї основна маса коренів також перебуває під кроною. У дорослому стані кущі смородини й аґрусу розростаються завширшки до 1,5, іноді й до 2 м. Цю площу й треба заправляти добривом.
Яку ж кількість добрив варто внести за увесь період, тобто 3-5 років, щоб поліпшити ґрунт?
На середніх за родючістю ґрунтах треба внести гною або іншого органічного добрива в сумі за всі роки заправлення ґрунту по 30 - 50 кг на кущ; якщо ж гною достатньо, то під аґрус краще дати більше, ніж під смородину.
З мінеральних добрив внести: суперфосфату 400 - 500 г, але краще вносити не лише суперфосфат, а в суміші з іншими, менш розчинними фосфорними добривами - фосфоритним або кістковим борошном, з нефтореним фосфатом і т.д. (200 г суперфосфату і 300 - 400 г кісткового або фосфоритного борошна); калію хлоpистого 150 - 200 г (більше для аґрусу, менше для смородини). Цієї кількості добрив достатньо для поліпшення середніх за родючістю ґрунтів; на ґрунтах же, від природи більш багатих, кількість добрив можна трохи знизити, а на дуже бідних - збільшити.
Мінеральне азотне добриво вносять рано навесні або восени, переважно під кущ, де в цей час перебуває основна маса коренів. У роки, коли вносять гній навесні або восени попереднього року, мінеральне азотне добриво зовсім не вносять, а якщо вносять, то в невеликій кількості. Якщо гній не був внесений, навесні дають мінеральне азотне добриво - по 25 - 30 г аміачної селітри на 1 кв. м або 40 - 50 г сірчанокислого амонію (8 - 10 г азоту діючої речовини). Ці дози можна внести у два прийоми: одну частину (більшу) навесні, іншу - влітку в підживлення.
У той самий рік можна вносити гній, фосфорне й калійне добриво, а можна вносити їх роздільно - або гній, або тільки мінеральне добриво.
Догляд за малиною. Підживлення малини навесні вимагає внесення сульфату амонію в пропорції 15 г на 1 кв. м, що стосується мінеральних добрив, то їх варто просто розсипати. А восени малину потрібно удобрювати сірчистим калієм, який варто вносити не більше, ніж 30 г. Раз на три роки рекомендується вносити 60 г суперфосфату на 1 кв.м.
Разом із цим рекомендується проводити мульчування. Воно дуже важливе, тому що це допоможе ґрунту зберігати вологість, а кислоти не будуть впливати на кореневу систему.
Завдяки живильним речовинам, які утворюються при перегниванні шару мульчі, часто підживлювати малину не потрібно. Однак, ранньою весною або ж восени шар мульчі слід покрити ще одним шаром компосту. Також, можна внести органічні добрива, наприклад, кісткове борошно і тільки потім покласти новий шар мульчі.
Компост слід вносити шаром не більш ніж 5 сантиметрів, і можна використовувати сирий торф або гній. Варто відзначити, що мульча не повинна потрапити на пагони. Перш, ніж підживлювати малину, видаліть усі бур'яни. А ті, які виросли на мульчі, видаліть руками, тому що при скопуванні є ризик зачепити коріння рослини, яке знаходиться біля поверхні. Якщо ж ушкодити корені, то це призведе до загибелі всієї рослини.
|
