Головна | Мій профіль | Реєстрація | Вихід | Вхід | RSS | Вт, 19 Березня 2024, 3.54.53 |
Ви увійшли як Гість Група "Гості"Вітаю Вас Гість |
|
"Керівник року - 2022"Анотація досвіду роботи
керівника гуртка «Юні екологи» Комунального закладу «Зачепилівський будинок дитячої та юнацької творчості»
Зачепилівської селищної ради Зачепилівського району Харківської області
Лис Ольги Анатоліївни
«У дитини, яка вихована в умовах дефіциту
спілкування з природою, розвивається емоційна
глухота, агресивність у ставленні як до людей,
так і до об’єктів природи»
В.О.Сухомлинський
Тема досвіду: «Формування екологічної компетентності вихованців за допомогою сучасних технологій інтерактивного навчання»
Актуальність досвіду: Одним з головних завдань освіти є формування екологічної компетентності молоді, що може бути досягнуто лише за умови безперервності екологічної освіти, активної взаємодії педагогів і вихованців. Екологічна освіта і виховання справедливо вважаються одними з найпотужніших важелів повороту людства від руйнівного споживацького способу життєдіяльності до конструктивного, бережливо-відновлювального. Це стає найактуальнішою проблемою всіх цивілізованих країн і розглядається як один із засобів подолання глобальної екологічної кризи, оптимізації взаємодії людини і природи за рахунок підвищення екологічної культури населення.
Завдання екологічного виховання полягає у формуванні світогляду екологічного способу мислення, розвитку умінь використання екологічних знань, вихованні любові до природи, бажання берегти і примножувати її багатства. Екологічне виховання неможливе без розвитку умінь аналізувати природні явища, робити висновки щодо стану природи, формувати способи розумної взаємодії з нею. Ці уміння учні набувають і під час уроків, і в позаурочній діяльності. Водночас естетична краса природи сприяє формуванню почуттів обов’язку і відповідальності за її збереження, спонукає до природоохоронної діяльності, запобіганню нанесення збитків природі. Невід'ємною ланкою екологічного виховання слід визнати також екологічне просвітництво.
Метою моєї професійної діяльності є формування в особистості екологічної свідомості і мислення. Передумова для цього – екологічні знання, результат – екологічний світогляд. Для реалізації поставленої мети під час занять ознайомлюю гуртківців з роллю сучасних природничих наук у розв’язанні існуючих проблем екології; інтегровано поглиблюю знання з предметів природничого циклу; навчаю передбачати критичні моменти в природних екосистемах, що виникають внаслідок антропогенного впливу; залучаю гуртківців до практичної природоохоронної роботи; підтримую зацікавленість вихованців, застосовуючи інноваційні і новітні технології на заняттях; надаю якомога більше інформації про навколишнє природне середовище, і про процеси, що в них відбуваються; розвиваю пізнавальні інтереси; виховую допитливих натуралістів, бережливих господарів Землі.
У своїй педагогічній діяльності застосовую методи пізнавальної діяльності: пояснювально-ілюстративний, проблемного викладу, частково- пошуковий, дослідницький, експедиційний. Серед форм організації занять мають місце: бесіда, лекція, семінар, практикум, екскурсія, спостереження за сезонними змінами у природі. Екологічне навчання та виховання ефективно здійснюється за допомогою сучасних технологій інтерактивного навчання, яким передбачена активна взаємодія всіх учасників освітнього процесу, рівноправність вихованців і керівника гуртка. Тому в освітньому процесі широко використовую активні та інтерактивні форми проведення занять: ділові та рольові екологічні ігри, квести, розгляд екологічних ситуацій та екологічних проблем, екологічні бумеранги, брейн-ринги, масові природоохоронні свята, конкурси, акції, екологічна стежка, виступи екологічної агітбригади, екологічні тренінги, екологічні проєкти, робота в секції «Екологія» територіального відділення Малої академії наук України. Практикую такі новітні прийоми: «експреси», «акваріум», «мозковий штурм», «мікрофон», «коло ідей», «займи позицію», «зміни позицію», «два,чотири, всі разом», «дерево рішень», «аналіз ситуації», «так-ні» тощо.
Підтримувати зацікавленість вихованців допомагають виховні заходи: екскурсії до зоопарку, екопарку, підготовка повідомлень про домашніх улюбленців та фотоматеріалів про них, конкурси загадок, розгадування кросвордів, вікторини тощо. Це сприяє формуванню цінностей, створенню атмосфери співпраці, взаємодії, набуття досвіду спільного вирішення проблем, бережливого ставлення до всього живого. У своїй практиці також використовую інноваційні комп’ютерні технології, які дозволяють активно вводити в процес третю сторону - осіб, які знаходяться поза кабінетом, населеним пунктом і т. д.
Практика показує, що цікавість гуртківців до подібних занять величезна, і це забезпечує активізацію практично всіх психологічних процесів (уваги, пам’яті, уяви і ін.) вихованців. Крім того, зникає психологічний бар’єр між керівником і вихованцем, тому що завдання дає третя особа (в сприйнятті дітей), а керівник вже не «вимагає», «не вчить», а допомагає їм вчитись самим.
Центральним завданням сучасної екології залишається дослідження живих компонентів біосфери, пізнання всіх процесів функціонування життя. Цього краще всього навчати через розв’язування екологічних задач. Це один із найкращих способів формування екологічної компетентності. Тому на гурткових заняттях пропоную вихованцям розв’язати задачі екологічної тематики, при цьому доречним доповненням інформації для вихованців є візуалізація розв’язання задачі.
Завдання та вправи екологічного спрямування відображають реальні екологічні природні явища, а також проблеми на території України та світу; допомагають краще їх розуміти та демонструвати вихованцям необхідність екологічних знань у практичному житті.
Одним із методів, що дозволяє підготувати вихованців більш високого рівня, зробити їх конкурентоспроможними, я вважаю проєктний метод навчання. Головна мета екологічного проєкту – формування екологічної компетентності, яка включає взаємопов’язані знання, уміння, цінності, а також готовність мобілізувати їх у необхідній ситуації. У процесі проєктної діяльності формуються такі вміння: рефлексивні; дослідницькі; робота у співпраці; взаємодопомога у групі у вирішенні спільних завдань; комунікативні та презентаційні. Проєктні технології забезпечують засвоєння знань і вмінь, володіючи якими, випускник знаходить підґрунтя для свого подальшого життя.
Кожне заняття будую так, щоб зберегти зацікавленість дітей протягом всіх зустрічей з ними. Досягти цього можливо в умовах доброзичливості та поваги до особистості дитини, віри в її творчі можливості. Головна мета - щоб вихованець хотів відвідувати заняття гуртка, яке повинно бути логічно, чітко, методично правильно побудоване, містити нові, неординарні ідеї й знахідки. Діти допомагають одне одному, дають поради щодо виконання певних завдань, працюють у групах, вчаться вірити у власні сили.
Аналіз педагогічної діяльності дозволяє констатувати, що формування екологічної культури особистості можливо за умови виконання послідовних освітніх завдань із формування екологічної компетентності, а саме:
- створення умов для ефективного усвідомлення вихованцями сутності сучасних проблем екології та їх актуальності для суспільства;
- формування і розвиток у вихованців відчуття особистої відповідальності за стан навколишнього середовища;
- формування знань і вмінь дослідницького характеру, які б сприяли розвитку творчої та ділової активності особистості в процесі вирішення екологічних проблем;
- створення передумов, коли засвоєні знання стають переконанням особистості;
- вироблення вмінь приймати власні відповідальні рішення з охорони навколишнього середовища та діяти;
- формування комунікативних навичок особистості в процесі вивчення й охорони природи.
|
|
Copyright MyCorp © 2024 |
Створити безкоштовний сайт на uCoz |