Керівник гуртка-2023
КАЙГОРОДЦЕВА ОЛЬГА ГЕННАДІЇВНА
Дата народження: 15.11.1971
Місце роботи: Комунальний заклад «Зачепилівський будинок дитячої та юнацької творчості» Зачепилівської селищної ради Красноградського району Харківської області
Посада: керівник гуртків Комунального закладу «Зачепилівський будинок дитячої та юнацької творчості» Зачепилівської селищної ради Красноградського району Харківської області
Освіта: професійно-технічна, Білгородське училище культури, 1990 рік.
Стаж роботи: 20 років
Анотація «Мій педагогічний досвід роботи»
«Наш оберіг ішов з землі,
Коли нас скіфами ще звали.
І талісман той берегли,
І щастя в доленці шукали»
О. Онищенко
Тема досвіду: Формування національної та громадянської самосвідомості вихованців засобами народної творчості.
Актуальність досвіду: Основними завданнями державної політики у сфері утвердження української національної та громадянської ідентичності є формування у підростаючого покоління активної громадянської позиції на основі поваги до духовних та культурних цінностей українського народу, національної самобутності. Особлива увага приділяється громадсько-патріотичному вихованню здобувачів освіти, одним із напрямів якого є формування української національної ідентичності. Відродження народного мистецтва, повернення до прадавньої культури українського народу, прищеплення любові до народних ремесел у наш час є особливо актуальним.
Народну іграшку можна сміливо назвати унікальним витвором традиційної української культури. Серед іграшок особливе місце посідає народна лялька, що є одним з найцікавіших фольклорних напрямів і найдоступніших дітям витвором мистецтва. Ляльки-мотанки з давніх-давен виготовлялися як родинні обереги, вони втілювали в собі ідею Матері, Берегині роду. Повернення у наш час до створення ляльки-мотанки дає змогу не загубити прадавню лялькову культуру українського народу, залишити її для майбутніх поколінь.
Завданнями національно-патріотичного виховання відповідно до Концепції національно-патріотичного виховання у системі освіти України є «становлення української державності, побудова громадянського суспільства, інтеграція України у світове та європейське співтовариство передбачають орієнтацію на Людину, її духовну культуру й визначають основні напрями виховної роботи з молоддю та модернізації навчально-виховного процесу». Однією з форм національно-патріотичного виховання є відродження українських народних традицій та промислів. З цією метою постає проблема щодо створення реальних умов для прояву творчих здібностей підростаючого покоління.
Художньо-естетичне виховання у позашкільному закладі освіти створює умови та можливості для культурного та естетичного розвитку, сприяє художньо-творчій самореалізації, враховуючи індивідуальні інтереси гуртківців.
У сучасних торгівельних точках можна зустріти безліч гарних іграшок. Всі вони виготовлені на фабриці за допомогою спеціального обладнання й не несуть тепла душі їхніх творців. Дуже мало іграшок ручної роботи. Тому хочеться, щоб у ХХІ столітті діти знову побачили іграшки зроблені власними руками, які несуть часточку душі автора, які залюбки можна подарувати рідним та друзям не лише у рідному краї, але й далеко за його межами як символ духовності того куточка батьківщини, де вона створена. Таким чином, лялька-мотанка є послом миру, що презентує прагнення нашої країни до мирного співіснування у полікультурному середовищі.
Народна лялька – це унікальне явище традиційної народної культури. Вона може слугувати іграшкою, сувеніром, витвором мистецтва, народним надбанням. Дуже тішить, що традиції створення та використання ляльок-мотанок збереглися, дійшли до нашого часу та продовжують відроджуватися. Ці ляльки уособлюють собою єднання родинних зв’язків поколінь українців.
Метою моєї професійної діяльності з даної теми є знайомство гуртківців з історією виникнення ляльки-мотанки, навчання створенню її різновидів, створення умов для популяризації української народної ляльки як засобу формування національної самосвідомості підростаючого покоління, відкриття можливості використання таких виробів для подарунків, розвиток інтересу до народної ляльки серед підлітків та широких верств населення. Серед завдань головне – це залучення учнівської молоді до розвитку українських народних промислів, створення у позашкільному закладі освіти осередку відродження українських народних промислів.
У своїй роботі застосовую методи пізнавальної діяльності: пояснювально-ілюстративний, проблемного викладу, частково-пошуковий, дослідницький, експедиційний. Серед форм організації занять основне місце займає заняття, а останні роки - дистанційна форма. Основні методи здійснення навчальної діяльності: бесіда, розповідь, практикум, віртуальні подорожі різними куточками України з метою знайомства з особливостями ляльки-мотанки різних регіонів нашої держави.
Зі своїми вихованцями ми намагаємося популяризувати народну іграшку через участь у виставках, конкурсах, майстер-класах, ярмарках, інших культурно-масових заходах регіону.
Також часто виготовляємо ляльки-мотанки як подарунки для гостей закладу освіти, села, територіальної громади, як обереги для наших захисників, які неодноразово передавали на фронт. Наші народні ляльки були подаровані представникам інших областей України та інших країн, зокрема Польщі.
Мною були створені та презентовані майстер-класи ляльок-мотанок «Сестра милосердя», «Янгол-охоронець», «Травниця»», «Подорожниця», «Немовля», «Зерновушка», «Ведучка», «Княгиня (Наречена)», «Берегиня», «Нерозлучники», «Нитянка», «Мартинички», «Дівка-Баба», «Пилипівка (Шестиручка)», «Масляна домашня», «Коляда» та інших народних ляльок «Кінь», «Домовик», «Коза», «На щастя», ляльок з трави тощо.
Постійно беру участь у семінарах керівників гуртків, що проводяться на базі позашкільного закладу громади, Харківського обласного Палацу дитячої та юнацької творчості. Так, 31.01.2023 я презентувала досвід роботи за темою: «Створення ляльки-мотанки «Сестра милосердя», як засіб національно-патріотичного виховання гуртківців закладу позашкільної освіти» на обласному онлайн-семінарі для керівників гуртків образотворчого та декоративно-ужиткового мистецтва та методистів за темою «Роль традицій народного мистецтва України у процесі реалізації концепції національно-патріотичного виховання дітей та молоді в позашкільному закладі».
Тож досвід моєї роботи з даної теми широко впроваджується не лише моїми колегами-позашкільниками громади, а й на обласному рівні.
Була учасницею Всеукраїнського відкритого конкурсу «Сучасне заняття гуртка: МАЙСТЕРність. ІнноваціЯ» (2023 рік).
Таким чином, виготовлення народної ляльки, зокрема, ляльки-мотанки, є важливим фактором всебічного розвитку гуртківців: національно-патріотичного, історико-культурного та художньо-естетичного.
Кожне заняття будую так, щоб зберегти зацікавленість дітей протягом всіх зустрічей з ними. Досягти цього можливо в умовах доброзичливості та поваги до особистості дитини, віри в її творчі можливості. Головна мета - щоб вихованець хотів відвідувати заняття гуртка, яке повинно бути логічно, чітко, методично правильно побудоване, містити інноваційні ідеї й знахідки. У дітей розвиваю вміння творити, проявляти ініціативу, здатність працювати в команді та радіти успіхам. Вихованці допомагають одне одному, дають поради щодо виконання певних завдань, працюють у групах, вчаться вірити у власні сили.
Аналіз педагогічної діяльності дозволяє констатувати, що формування художньо-естетичної культури особистості можливо за умови виконання послідовних освітніх завдань із формування обізнаності та самовираження у сфері культури. І які б не були складні часи, але віримо в світле майбуття українського народу, бо доки живе пам’ять, національна культура, доти існує народ.
Нагороди, відзнаки:
Подяка Комунального закладу «Обласний організаційно-методичний центр культури і мистецтва» за участь у виставці авторських ляльок «Казкова феєрія» – 2018 рік.
Подяка Комунального закладу «Обласний організаційно-методичний центр культури і мистецтва» за участь в обласному конкурсі «Слобожанський сувенір» – 2018 рік.
Диплом Перещепинської ОТГ за активну участь у фестивалі «SmolyankaFest» у локації «Перещепинський колорит» – 2019 рік.
Диплом № 6222062456256D Всеукраїнської практичної онлайн конференції «Впровадження нових підходів в сучасній освіті» за участь у підвищенні– 23.10.2021 рік.
Сертифікат Комунального закладу «Харківський обласний Палац дитячої та юнацької творчості» за участь у обласному онлайн-семінарі для керівників гуртків образотворчого та декоративно-прикладного мистецтва за темою «Роль народного мистецтва в реалізації концепції національно-патріотичного виховання дітей та молоді в закладах позашкільної освіти» – 2023.
Сертифікат учасниці Відкритого конкурсу професійної майстерності педагогів закладів позашкільної освіти «Сучасне заняття гуртка. МАЙСТЕРність. ІнноваціЯ» – квітень, 2023 рік. Подяка Зачепилівської селищної ради за сумлінну працю, високий професіоналізм, підтримку і розвиток сучасної обдарованої молоді та з нагоди професійного свята – Дня працівника освіти – 2023 рік.
Керівник гуртка-2022
Анотація досвіду роботи
керівника гуртка «Юні екологи» Комунального закладу «Зачепилівський будинок дитячої та юнацької творчості»
Зачепилівської селищної ради Зачепилівського району Харківської області
Лис Ольги Анатоліївни
«У дитини, яка вихована в умовах дефіциту
спілкування з природою, розвивається емоційна
глухота, агресивність у ставленні як до людей,
так і до об’єктів природи»
В.О.Сухомлинський
Тема досвіду: «Формування екологічної компетентності вихованців за допомогою сучасних технологій інтерактивного навчання»
Актуальність досвіду: Одним з головних завдань освіти є формування екологічної компетентності молоді, що може бути досягнуто лише за умови безперервності екологічної освіти, активної взаємодії педагогів і вихованців. Екологічна освіта і виховання справедливо вважаються одними з найпотужніших важелів повороту людства від руйнівного споживацького способу життєдіяльності до конструктивного, бережливо-відновлювального. Це стає найактуальнішою проблемою всіх цивілізованих країн і розглядається як один із засобів подолання глобальної екологічної кризи, оптимізації взаємодії людини і природи за рахунок підвищення екологічної культури населення.
Завдання екологічного виховання полягає у формуванні світогляду екологічного способу мислення, розвитку умінь використання екологічних знань, вихованні любові до природи, бажання берегти і примножувати її багатства. Екологічне виховання неможливе без розвитку умінь аналізувати природні явища, робити висновки щодо стану природи, формувати способи розумної взаємодії з нею. Ці уміння учні набувають і під час уроків, і в позаурочній діяльності. Водночас естетична краса природи сприяє формуванню почуттів обов’язку і відповідальності за її збереження, спонукає до природоохоронної діяльності, запобіганню нанесення збитків природі. Невід'ємною ланкою екологічного виховання слід визнати також екологічне просвітництво.
Метою моєї професійної діяльності є формування в особистості екологічної свідомості і мислення. Передумова для цього – екологічні знання, результат – екологічний світогляд. Для реалізації поставленої мети під час занять ознайомлюю гуртківців з роллю сучасних природничих наук у розв’язанні існуючих проблем екології; інтегровано поглиблюю знання з предметів природничого циклу; навчаю передбачати критичні моменти в природних екосистемах, що виникають внаслідок антропогенного впливу; залучаю гуртківців до практичної природоохоронної роботи; підтримую зацікавленість вихованців, застосовуючи інноваційні і новітні технології на заняттях; надаю якомога більше інформації про навколишнє природне середовище, і про процеси, що в них відбуваються; розвиваю пізнавальні інтереси; виховую допитливих натуралістів, бережливих господарів Землі.
У своїй педагогічній діяльності застосовую методи пізнавальної діяльності: пояснювально-ілюстративний, проблемного викладу, частково- пошуковий, дослідницький, експедиційний. Серед форм організації занять мають місце: бесіда, лекція, семінар, практикум, екскурсія, спостереження за сезонними змінами у природі. Екологічне навчання та виховання ефективно здійснюється за допомогою сучасних технологій інтерактивного навчання, яким передбачена активна взаємодія всіх учасників освітнього процесу, рівноправність вихованців і керівника гуртка. Тому в освітньому процесі широко використовую активні та інтерактивні форми проведення занять: ділові та рольові екологічні ігри, квести, розгляд екологічних ситуацій та екологічних проблем, екологічні бумеранги, брейн-ринги, масові природоохоронні свята, конкурси, акції, екологічна стежка, виступи екологічної агітбригади, екологічні тренінги, екологічні проєкти, робота в секції «Екологія» територіального відділення Малої академії наук України. Практикую такі новітні прийоми: «експреси», «акваріум», «мозковий штурм», «мікрофон», «коло ідей», «займи позицію», «зміни позицію», «два,чотири, всі разом», «дерево рішень», «аналіз ситуації», «так-ні» тощо.
Підтримувати зацікавленість вихованців допомагають виховні заходи: екскурсії до зоопарку, екопарку, підготовка повідомлень про домашніх улюбленців та фотоматеріалів про них, конкурси загадок, розгадування кросвордів, вікторини тощо. Це сприяє формуванню цінностей, створенню атмосфери співпраці, взаємодії, набуття досвіду спільного вирішення проблем, бережливого ставлення до всього живого. У своїй практиці також використовую інноваційні комп’ютерні технології, які дозволяють активно вводити в процес третю сторону - осіб, які знаходяться поза кабінетом, населеним пунктом і т. д.
Практика показує, що цікавість гуртківців до подібних занять величезна, і це забезпечує активізацію практично всіх психологічних процесів (уваги, пам’яті, уяви і ін.) вихованців. Крім того, зникає психологічний бар’єр між керівником і вихованцем, тому що завдання дає третя особа (в сприйнятті дітей), а керівник вже не «вимагає», «не вчить», а допомагає їм вчитись самим.
Центральним завданням сучасної екології залишається дослідження живих компонентів біосфери, пізнання всіх процесів функціонування життя. Цього краще всього навчати через розв’язування екологічних задач. Це один із найкращих способів формування екологічної компетентності. Тому на гурткових заняттях пропоную вихованцям розв’язати задачі екологічної тематики, при цьому доречним доповненням інформації для вихованців є візуалізація розв’язання задачі.
Завдання та вправи екологічного спрямування відображають реальні екологічні природні явища, а також проблеми на території України та світу; допомагають краще їх розуміти та демонструвати вихованцям необхідність екологічних знань у практичному житті.
Одним із методів, що дозволяє підготувати вихованців більш високого рівня, зробити їх конкурентоспроможними, я вважаю проєктний метод навчання. Головна мета екологічного проєкту – формування екологічної компетентності, яка включає взаємопов’язані знання, уміння, цінності, а також готовність мобілізувати їх у необхідній ситуації. У процесі проєктної діяльності формуються такі вміння: рефлексивні; дослідницькі; робота у співпраці; взаємодопомога у групі у вирішенні спільних завдань; комунікативні та презентаційні. Проєктні технології забезпечують засвоєння знань і вмінь, володіючи якими, випускник знаходить підґрунтя для свого подальшого життя.
Кожне заняття будую так, щоб зберегти зацікавленість дітей протягом всіх зустрічей з ними. Досягти цього можливо в умовах доброзичливості та поваги до особистості дитини, віри в її творчі можливості. Головна мета - щоб вихованець хотів відвідувати заняття гуртка, яке повинно бути логічно, чітко, методично правильно побудоване, містити нові, неординарні ідеї й знахідки. Діти допомагають одне одному, дають поради щодо виконання певних завдань, працюють у групах, вчаться вірити у власні сили.
Аналіз педагогічної діяльності дозволяє констатувати, що формування екологічної культури особистості можливо за умови виконання послідовних освітніх завдань із формування екологічної компетентності, а саме:
- створення умов для ефективного усвідомлення вихованцями сутності сучасних проблем екології та їх актуальності для суспільства;
- формування і розвиток у вихованців відчуття особистої відповідальності за стан навколишнього середовища;
- формування знань і вмінь дослідницького характеру, які б сприяли розвитку творчої та ділової активності особистості в процесі вирішення екологічних проблем;
- створення передумов, коли засвоєні знання стають переконанням особистості;
- вироблення вмінь приймати власні відповідальні рішення з охорони навколишнього середовища та діяти;
- формування комунікативних навичок особистості в процесі вивчення й охорони природи.