|
26 квітня є днем пам'яті про саму катастрофу і загиблих у ній, а також героїзму працівників станції, ліквідаторів, пожежників, медиків і всіх людей, причетних до ліквідації наслідків аварії.
Майже 40 років минуло з моменту аварії на Чорнобильській АЕС, але її наслідки залишаються предметом обговорення світової наукової спільноти. Тоді в атмосферу Землі була викинута величезна хмару радіоактивного пилу, яка накрила Україну, Білорусь і навіть частину Європи. То що ж саме сталося тієї ночі?
25 квітня 1986 року на Чорнобильській АЕС була запланована експериментальна зупинка четвертого енергоблоку. Планувалося вивчити потенційні можливості використання інерції турбогенератора в разі втрати електроживлення. Попри те, що технічні обставини на старті не відповідали завчасно узгодженому плану, рішення розпочати випробування все одно було ухвалене.
Експеримент почався 26 квітня о 01:23. Ситуація стрімко почала виходити з-під контролю працівників станції. Вже о 01:25 з інтервалом у кілька секунд на Чорнобильській атомній електростанції сталися два вибухи. Блок 4 реактору було вщент зруйнований. Спалахнули близько 30 незалежних осередків пожежі. Більшість із них вдалося загасити швидко, але повністю ліквідувати займання вдалося лише приблизно о 5-й ранку. Пізніше в центральному залі 4-го блоку виникла пожежа, з нею боролися з використанням спеціальних вертольотів аж до 10 травня.
Радіоактивними ізотопами цезію та інших елементів були забруднені 3/4 території Європи. Внаслідок такої масштабної аварії значні дози опромінення отримали понад 8,5 мільйонів жителів України, Білорусі та Росії. Майже півмільйона людей померли від хвороб, спричинених радіацією. Вже до кінця літа 1986 року понад 90 тисяч осіб були евакуйовані з зони зараження, яка охопила велику територію: 81 населений пункт України став безлюдним.
На жаль, радянська влада всіма силами намагалася приховати від світу наслідки катастрофи. Москва мовчала майже дві доби, аж поки 27 квітня різке зростання радіаційного фону зафіксували в Данії та Швеції, і це змусило Москву надати хоч якісь пояснення. Тим часом у забрудненому радіацією Києві, щоб показати світові, як усе добре й стабільно, пройшла урочиста першотравнева демонстрація, на яку вивели тисячі людей, у тому числі й дітей.
Інформація про те, що сталося на Чорнобильскій АЕС, ретельно приховувалась на найвищому рівні. КДБ навіть організував стеження ледь не за кожним: з ким говорить, що думає, які настрої. На сьогодні свідчення злочинної бездіяльності радянської влади зафіксовані в двотомнику "Чорнобильське досьє КДБ", який підготували Інститут історії України НАНУ та Галузевий державний архів СБУ.
Гостра променева хвороба, променеві опіки, катаракти та імунологічні порушення – все це розповсюджені хвороби ліквідаторів, які працювали на реакторі з першого дня аварії. Протягом лише трьох місяців після трагедії 28 із них померли в московському шпиталі страшною смертю від променевої хвороби. Діагноз "гостра променева хвороба" мали щонайменше 134 людини, чимало з них за ці роки померли від наслідків опромінювання. Понад 350 тисяч ліквідаторів-українців мають важкі хронічні хвороби, зазвичай від 5 до 12 діагнозів одночасно. Майже 99% випадків раку становив рак щитовидної залози, але серед ліквідаторів та постраждалих прогресували й інші форми раку.
Джерело: https://www.kyivpost.com/uk
| 
